- обсікати
- -а́ю, -а́єш, недок., обсі́кти, -ічу́, -іче́ш; мин. ч. обсі́к, обсікла́, обсікло́; док., перех.1) Відділяти що-небудь, відсікаючи одне за одним.2) діал. Обполювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обсікати — [обс іка/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
обсікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обсікатися — а/юся, а/єшся, недок., обсі/ктися, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. обсі/кся, обсікла/ся, обсікло/ся; док. 1) тільки 3 ос., розм. Ламатися з кінців і випадати (про волосся). 2) тільки 3 ос., розм. Обтріпуватися по краях (про тканину, одяг). 3) тільки 3… … Український тлумачний словник
обсікання — я, с. Дія за знач. обсікати … Український тлумачний словник
обсікти — див. обсікати … Український тлумачний словник
осікати — а/ю, а/єш, недок., осікти/, осічу/, осіче/ш, док., перех. 1) розм., рідко. Те саме, що обсікати. 2) Різко зупиняти, переривати чиї небудь дії, намір, розмову і т. ін.; обривати, присаджувати … Український тлумачний словник
присікати — а/ю, а/єш, недок., присікти/, січу/, січе/ш, док., перех., рідко. Обрубувати, обсікати … Український тлумачний словник